Dokiya Humenna

Dokiya Humenna Докія Гуменна
Född	Гуменна Докія Кузьмівна 10 mars 1906 Zhashkiv , Cherkasy oblast , ryska imperiet
dog	4 april 1996 (1996-04-04) (92 år) New York , USA
Ockupation	Författare
Nationalitet	ukrainska

Dokiya Humenna ( ukrainska : До́кія Кузьмі́вна Гуменна́ , 10 mars 1904 – 4 april 1996) var en ukrainsk och ukrainsk amerikansk författare, en av de mest produktiva författarna i den litterära ukrainska diasporan .

Biografi

Dokiya Humenna (Докія Гуменна) föddes den 10(23) mars 1904 i byn Zhashkiv , Kyiv Governorate , Ryska imperiet. Hon föddes i en bondefamilj (fadern Kuzma Humenny). Hennes mamma, Dariya Kravchenko, kom från en fattig adelsfamilj. Humenna studerade i Zvenygorodska gymnasium. 1920 gick hon in på en lärarhögskola i Stavyshche . Slutligen studerade hon litteratur vid universitetet i Kiev och tog examen 1926.

Hennes första litterära essä "U Stepu" (I Steppen, 1924) säkrade henne en plats i de stora sovjetiska ukrainska litterära tidskrifterna, och hon gick med i förbundet för landsbygdsförfattare "Pluh" ("Plogen"). Humennas cykler av essäer och romaner Lysty z Stepovoyi Ukrainy (Brev från Ukrainas stäpp, 1928-1929), Strelka kolebletsja (Pilen oscillerar, 1930), Kampanija (“Kampanjen”) och «Eh, Kubanod Ty Kuban Khli», 1929) publicerades i tidskrifterna Pluh och Chervonyi shlyah och beskrev nedgången i ukrainskt liv och kultur. Dessa verk framkallade hård kritik från den sovjetiska regimen , och Humenna släpptes inte in i den nyskapade Union of the Writers of Ukraine och hon tystades, även om hon slapp mer allvarliga straff.

Hon var tvungen att arbeta som stenograf i Kiev . 1937 deltog hon i utgrävningarna av tripolkulturbosättningar i Kiev. 1940 publicerade hon en novell, "Virus", som ledde till ytterligare en omgång av hård kritik. Under andra världskriget tvingades hon emigrera 1943 och reste till fots till Lviv , där hon bidrog till lokala tidskrifter.

Efter kriget emigrerade hon till Österrike och Tyskland . Under sin vistelse i fördrivna läger 1946–1949 gick hon med i den konstnärligt-litterära organisationen Mystetsky Ukrainsky Rukh (MUR). Humenna gav ut samlingen "Kurkulska Viliya" (1946) och påbörjade sitt stora verk i fyra volymer, Dity Chumatskoho Shliakhu ("Vintergatans barn", 1948-1951), som hon avslutade efter att ha flyttat till USA för permanent uppehållstillstånd 1950. Hon blev amerikansk medborgare 1959. Hon var aktiv i ukrainska amerikanska organisationer och började publicera de litterära verk som hon inte hade kunnat publicera i Ukraina. H Hon är författare till mer än 20 böcker som placerar henne bland de mest fruktbara författarna i den ukrainska diasporan .

Hon var intresserad av Ukrainas historia och arkeologi och antik konst. Hon var också intresserad av att upptäcka ursprunget till hennes förfäders andliga liv. Hennes fortsatta intresse för feminism, förhistoriskt liv, mytologi och arkeologi är uppenbart i verk som "Mana" ("Delusion", 1952), "Velyke Tsabe" ("The Great Tsabe", 1952, en tillgänglig utläggning av Trypillian-kulturen), "Zolotyi Pluh" ("Guldplogen", 1968) och andra. Hennes resor återspeglas i essäsamlingen "Bahato Neba" ("En hel del himmel", 1954) och "Vichni Vohni Alberty" ("Albertas eviga lågor", 1959), och i novellerna i "Sered Khmarosiahiv " ("Bland skyskraporna", 1962). Humenna var direkt involverad i skapandet av Association of ukrainska författare "Slovo".

Dokiya Humenna dog den 4 april 1996 i sin lägenhet på Manhattan, New York City . Hon begravdes på St. Andrew ukrainska ortodoxa kyrkogården i South Bound Brook, New Jersey .

Källor

• http://chtyvo.org.ua/authors/Humenna_Dokia/
• http://studentam.net.ua/content/view/8481/97/

Referenser från ukrainska Wikipedia-artikeln

•   В. О. Мельник. Гуменна Докія Кузьмівна // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003–2019. — ISBN 944-02-3354-X .
• Гуменна Докія // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [11 t.] / Наукове товариство імч; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ: Глобус, 1955–2003. — Т. 2. — С. 459.*
• Літературний шлях Докії Гуменної: För 60-liters visningar // Тарнавський Остап. Відоме й позавідоме. — К.: Час, 1999. — С. 330–335.*
• Дар Евдотеї. Іспит памяті. — Балтимор; Торонто, 1990. — T. 2. — С. 278–295.
• Білоус-Гарасевич М. Авторський вечір Докії Гуменної // Ми не розлучались з тобою, Україно: Вибране. — Детройт, 1998. — С. 311–317.
• Бурій В. Слово про Докію Гуменну / Валерій Бурій // Місто робітниче (Ватутіне). — 2004. — 6 år. — С. 4.
• Бурій В. Письменниця з Шевченкового краю / Валерій Бурій // Катеринопільський вісник. — 1999. — 17 квіт. — С. 4.
• Бурій В. Слово про Докію Гуменну / Валерій Бурій // Шевченків край (Звенигородка). — 1997. — 1 лист. — С. 2.
• Васьків М. Роман Д.Гуменної «Діти Чумацького Шляху» у контексті вітчизняної и зарубіжної романікого Шляху» у контексті вітчизняної и зарубіжної романікого Хіху Хіхи Хіци Хіце нський еміграційний роман 1930-50-х років. — Кам'янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2011. — С. 129–145.
• Дражевська Л. Спогад про Докію Гуменну // Nytt. — 1996. — N:o 558. — С. 19–20.
• Жила В. Відрадне явище // Визвольний шлях. — 1984. — Nr 9.- С. 1150–1151.
• Жила В. Збуджують думки, викликають роздуми... // Визвольний шлях. — 1993. — Nr 1. — С. 115–120.
• Іщук-Пазуняк Н. Всесвіт вражень від постати, долі й творів Докії Гуменної // Вибрані студії з історії, лінрагвістивіс фії. — К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 2010. — С. 247–262.
• Коломієць О. Проза Докії Гуменної (проблемно-тематичні та жанрово-стильові особливості): Автореф. дис ... канд. філол. наук / О. В. Коломієць . — Київ: Б.в., 2007 . — 18 с.
• Костюк Г. Hur mycket som helst? діяльності Докії Гуменної // У світі ідей і образів. Вибране. — Мюнхен: Сучасність, 1983. — С. 311–352.
• Лаврусенко М. І. Український літературний процес 1920-30-х років в оцінці Докії Гуменної (på материалі спогаді» /Догаді» ик ЛНУ імені Тараса Шевченка. — 2011. — Nr 3, Ч.1. — С. 134–140. [2]
• Ляшко С. М. Гуменна Докія. // Енциклопедія Трипільської цивілізації. — К., 2004. — Т. II. — С. 140.
• Мариненко Ю. Докія Гуменна та її роман «Діти Чумацького Шляху» // Дивослово. — 2000. — N:o 8. -С. 9-13.
• Мушинка М. Докія Гуменна та її «діти…» // Слово і час. — 1993. -Nr. 1. — С. 26–35.
• Мушинка М. П'ять разів «перехоронена», а все-таки жива // Сучасність. — 1995. — Nr 4. — С. 139–143.
• Несіна О. «Родинний альбом» Докії Гуменної // Нові дні. — 1971. — N:o 261. — С. 13–15.
• Ніколюк Т. Інтертекстуальність як спосіб «інакомовлення» у повісті Докії Гуменної «Небесний змій» //Sлово i Час. — 2005. — Nr 10. -С. 22–30.
• Олександрів Б. Ювілей видатної письменниці (Till 70-litet Докії Гуменної) // Жіночий світ. — 1974.- Nr 5. — С. 5–6.
• Онишкевич Л. Гуменна Докія //Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В. Маркусь, спів-ред.
• Д. Маркусь. — Нью-Йорк — Чикаго, 2009. — Кн. 1. — С. 192–193.

Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / порядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с. О. Зінкевич, С. Караванський: Докія Гуменна — письменниця и не Українська письменниця Докія Гуменна Інститратиїки Гуменної у е-бібліотеці «Чтиво» Книги Докії Гуменної på Діаспоріяні Rodovid.org У Родоводі їдгенченчен och Гуменна Докія Кузьмівна